Полтавский институт экономики и права Университета «Украина»

Групи за спеціальностями формуються в основному за 1 штуку, тільки по-моєму перекладачів кілька груп. У загальній кількість студентів не дуже велике (не десятки тисяч, як в деяких ВНЗ). У підсумку – тебе знають, все твої викладачі, і кожен знає чим ти дихаєш. Тобто, загубитися в натовпі не вийде. Через це рівень знань студентів дуже, навіть пристойний. Адже викладачі контактують з тобою дуже тісно. І ще мені подобалося ставлення. До тебе ставляться як до людини, а не як сірій масі, або нижньому класу (як це дуже люблять робити викладачі, і чим більше ранг, тим гірше звернення). Я вчилася за фахом маркетинг. Хотіла б зазначити, що нас навчали як американській школі маркетингу, так і європейської. Викладання європейської школи у наших ВНЗ часто днем ​​з вогнем не знайдеш, в основному – американська (проста і агресивна). Про інші спеціальності, які не дуже скажу. Знаю тільки, що до перекладачів приїжджають викладачі і студенти з Америки для навчання наших (до речі частина курсу міжнародного маркетингу, нам читав викладач з Америки). Звичайно, коли я вчилася студенти державних вузів дивилися на нас звисока: мовляв ми вчимося у престижному вузі, а що можете ви? А я скажу одне – при прийомі на роботу ніхто не дивиться на твій диплом (головне що він є), а на те – що ти знаєш і як швидко можеш навчатися новому. Загалом я задоволена навчанням і з теплом згадую атмосферу в інституті.

Дивіться мені було нікуди – тільки йти в недержавний інститут (хоча вчилася я дуже добре, ну кому це було треба). Грошей на навчання в державному ВНЗ у мене не було (а в цьому інституті навчання була порядком дешевше). Загалом послухавши непогані відгуки – надійшла. Моє враження дуже про навчання позитивне. Ніякої бюрократії, ніяких хабарів за все 5 років мого навчання, я не заплатила. Тут не проходили такі варіанти – заплатив нічого не знаючи і ходиш задоволений, ти повинен знати і на ту ж трійку. Керівництво дуже стежило що-б хабарів не було і просило доповідати на викладачів, які вимагали гроші (я знаю тільки про одного такого, але його швидко звільнили). Ну правда, деяких двієчників (НЕ злісних, ті що не прогулювали, ходили на навчання, нікого не діставали, але нічого не знали) після “п’ятої” проби здачі іспиту просили купити якусь книгу на кафедру, і все. Злісних двієчників виганяли.

Надходила я в інститут коли ще зовнішнього незалежного оцінюючи не було і власне, вибір був невеликий – або даєш хабар, щоб поступити туди куди ти хочеш (якою б ти розумний і талановитий ні, без цього ти ніхто), або роби туди де ти можеш потягнути навчання (в грошовому плані). При цьому хабар – це не гарантія потрапляння на бюджет, а просто що тебе можливо візьмуть за контрактом (в деяких інститутах місця були розкуплені ще з нового року і щоб потрапити туди, потрібно було просто заплатити хабар більшу, ніж заплатив хтось, і спокійно займати його місце). Загалом, все чесно і прозоро.

Закончил ВУЗ в 2011 году, поступал сюда уже после того как не смогу попасть куда хотел, и был выбор либо на срочную службу либо в этот университет. Выбор стал очевиден – принёс документы в конце августа в ПИЭП. Спасибо преподавателям, что дали отличных багаж основных знаний по профессии, так как институт действительно маленький и нет огромной серой массы студентов, а все на виду по этому опросу можно каждого по несколько раз за пару, и благодаря такому Стечение обстоятельств ты обязательно что-то будешь знать! После выпуска уехал в сталицу работать, так как в Полтаве найти работы по профессии не смогу. Учился я на 3-4, а оказалось, что багажа моих знаний было больше, чем у выпускников именитых университетов как Шевченко и т. Д. Люди Которые думают, что название университета який они окончили, как то поможет Вам Получить лучше должность сразу после ВУЗа – очнитесь !!! НЕ наименование главное, а Ваши знания в Ваших головах и наличие самой “корочки” о окончании ВУЗа. Всем успеха в учёбе, а абитуриентам, Не бойтесь поступать в ПИЭП, всё зависит от Вас и преподаватели помогут раскрыть Ваши таланты!