1. Вимагання немає, принаймні, на гуманітарному факультеті. Навчалася на бюджеті з підвищеною стипендією, отримала червоний диплом. Надійшла сама, за п’ять років навчання не дала жодного хабара. 2. Вчитися нескладно. Хочеш – вчи, не хочеш вчити – плати, це твій вибір. Хабарі беруть (як і скрізь). Виганяти нікого особливо не виганяють. Все можна вирішити. 3. Якість освіти. Є хороші викладачі, є погані. Є студенти, які навчаються, є студенти-дебіли, яким лінь навіть списувати (знову ж таки, як і всюди). Підсумок: від тебе залежить вчишся ти платно або безкоштовно. Від тебе залежить і якість твоїх знань – намагаєшся ти чи ні. Вантажити ніхто не вантажить, треба самого себе змушувати. Отримуєш корочку ‘аби було’, що і було потрібно. І доведіть мені, що в інших вузах не так. Приходиш на роботу, і розумієш, що практика має мало спільного з теорією. Хорошим фахівцем просто з теорією після вузу не станеш. Потрібен досвід, і в більшій мірі життєвий, ніж професійний.

Боже ж мій, буду обходити цей університет десятою дорогою! Навчалася на заочному, другу освіту, до цього був червоний диплом – тягнуть за все! КОНКРЕТНО ЗА ВСЕ! Стільки грошей вкладено, а в підсумку видали додаток до диплому БЕЗ СЕРІЇ І НОМЕРИ! На питання – чезафігня відповідають ‘Ну все помиляються’ … Співробітники деканату некомпетентні абсолютно, спілкуватися неможливо! Вже на останньому курсі стали тягнути конкретно, перед НГ одна преподша завалила весь потік (серйозно, за іспит поставила 3 ​​тільки 3-4 студентам) іншим – двійки! Причому і тим, хто відмінники і реально нишпорили в предметі .. Звичайно, мабуть кафедра кафедрі ворожнечу – але враження просто жахливі, за денний не скажу, але на заочне не йдіть сто відсотків, тупа бюрократія, хабарництво, перекидання від одного до іншого аби Не вирішувати проблеми, пошкодуйте себе, свої нерви і свої гаманці !!!!!!!!!!!!!!!

Перейшов на 3й курс після технікуму, скажу відразу – це дуже веселе і уматовий заклад, від буфетниць закінчуючи викладачем, все по своєму унікальних)) Може бути особливих знань ви не отримаєте, але класне проведення часу вам забезпечено. Дуже подобається те, що дуже багато факультативів: Англійська (не дорогий і якісний), правознавство, уроки веб-програміста PHP і так далі, коротше кажучи крутяк. Хабарі за пів року ніхто не бере, тут система працює в іншу сторону – замовляєте рішення (на виході з аудиторії стоять студенти і на тиху дають візитки) і потім його здаєте. За прогули нічо толком не говорять, якщо зовсім конечно не бути нахабним. Грубіянів і любителям пограти на публіку тут не раді, препод роги обламують моментально. Коротше заклад класне, я тільки через 3 місяці зрозумів як же тут всетаки класно)) Люблю Метал !!

Частина 2. На сьогоднішній момент мені гірко від того, що не дивлячись на фінансові можливості моєї сім’ї, мене ностальгірующе за минулими часами, направили сюди. І я втратив 5 років свого життя. У повному розумінні цього слова. Потім ще були 3 роки аспірантури. Але це вже інша зовсім історія. Замість підсумку. Сухо. Друзі, слухайте свою голову. І приймайте рішення самі. Будуєте своє життя ви, а не ваші батьки. І якщо ви хочете вищу освіту, заробляйте гроші, і їдьте за кордон. Тому що тут ви отримаєте тільки шматок пластмаси. Якщо ви цінуєте себе, свого часу, то тут вам робити нічого. А пишуть про те, що це класне місце для тусовок … Їх пріоритети мені теж зрозумілі. Успіхів вам. Випуск 2013 року.

Частина 1 Я виріс у родині інженерів-металургів. До моменту коли потрібно було визначатися з вибором майбутньої вузу, батьки не розглядали іншого варіанту, крім своєї альма матер. Кращий час у нашому житті, імениті викладачі, престижні спеціальності, один з кращих вузів України. Станеш інженером і горя знати не будеш. Ну так то і так, добре. Батькам же видніше. Не дивлячись на те, що у мене були значні успіхи в іноземних мовах і програмуванні, я погодився. Щоб не затримувати читача, напишу тезово. За 5 років на, за словами батьків, кращої кафедрі я не проходив жодної практичної лабораторної роботи, не проводив наживо жодного експерименту, в очі не бачив ні працюючої печі, ні живий мікроструктури. Викладацький склад давно змінився і складався з посередностей, незацікавлених в якості своєї роботи. Хабарництво поширене на кожному кроці і зовсім не приховується. Купуються переважна більшість предметів.

Коли в 2012 надходила, марила про химфаке ДНУ, куди без проблем вступила на бюджет. Але потім щось мене смикнуло і я подала оригінали в Метал. Волею долі я потрапила на кафедру ПМ і ЗМ. І це, мабуть, було моє найкраще рішення. Так, це не Гарвард. Так, тут знання ви не отримаєте, якщо не будете самі в цьому зацікавлені. Зараз закінчую 5 курс. За п’ять років жодного хабара, крім фізри, куди, зізнаюся чесно, було просто лінь ходити. Я отримала можливість поєднувати роботу з навчанням і жодного разу у мене не виникло проблем. Всі 5 років – на стипендії. Останній рік – на підвищеній. На кафедрі препод компетентні і лояльні. Величезний недолік – деканат. Ось там бюрократизм у всіх проявах. Ніякої інформації щодо процесу навчання ми не отримуємо. Часто допускають помилки при виставленні підсумкових оцінок. Загалом, повна печаль. Але, тут є можливість вчитися, отримувати знання, спілкуватися з цікавими викладачами, які дійсно ‘Человеки’ з великої літери.

Навчалася в НМетАУ з 2008-2013 рік на факультеті іноземних мов. Що сказати … Йшла на технічного перекладача, як було зазначено в переліку спеціальностей 2007, а отримала диплом філолога. Рівень освіти дуже низький. Було багато непрофільних предметів і годин, відведених під них, – таких як громадянська оборона, психологія,. Такого предмета, як усний переклад, не було взагалі! Одна викладачка на моє запитання, де ж цей предмет, зізналася, що вуз не готує синхроністів, а тільки письмових перекладачів. Більшість викладачів – ‘амеби’ в анабіозі, плювати хотіли на успішність студентів і якість підготовки. Були такі які визначили для себе коло ‘улюбленців’ і ‘ізгоїв’, були хабалки-пліткарки на кшталт (прізвище забула), які на лекціях замість того, щоб вчити німецької, перемивали чуже брудну білизну, за що в підсумку її і ‘попросили’, Наскільки мені відомо.

Закінчила академію в 2015 році. Були звичайно моменти розчарування, і були проблеми з навчанням, але все позаду, тому що зрозуміла навіщо все це мені потрібно. НМетАУ вже більше 100 років є оплотом підготовки кращих інженерних кадрів країни. Викладачі – справжні професіонали, готують висококласних фахівців, є і зовсім молоді, причому здатні давати хороший матеріал. Всі викладачі, яких бачила, раді допомогти. НМетАУ не тільки дає справжню освіту, там вчать думати, а це необхідно в будь-якій галузі. В академії налагоджені тісні зв’язки з університетами Німеччини, Польщі, Швеції, КНР. Студенти можуть не тільки брати участь в міжнародних конференціях і олімпіадах, а й вчитися в знаменитих европейcкіх вузаx. Замість висновку: закінчивши технічний вуз, я могла працювати ким завгодно. Технічна освіта дало можливість не пропасти в життя. А комерційні ВНЗ таких знань не дають.

Я хочу вберегти вас від абсолютно непотрібного проводження часу. Йтиметься саме про кафедру електротехніки та електроприводу, абсолютно несамовита, повна корупція, закінчив в цьому році бакалавр. Без грошей нічого здати нереально, в тупу беруть на руки в темних коридорах. Розповідаю ситуацію-ходив пів року, на всі пари і намагаюся хоча б на трійку закрити предмет, приходить тип якого я бачу перший раз за пів року, він йому ставить, а мене далі довбає і не хоче нічого ставити, тип прийшов перший раз за пів Року і йому поставили а мені немає! І причому так завжди! Препод в тупу курять в кабінеті і лаються матом при студентах так, що швець б прибив собі пальці! Категорично не раджу йти на цю кафедру якщо думаєте самі здавати. Деякі аудиторії на стільки поглащен грибком, що сидіти в такому не те що не рекомендовано, а можна! Весь стелю і всі стіни в грибку, коридори вбиті, туалети смердючі і прокурені страшно. Як інші кафедри не знаю, на це УЖАС.не поступайте

Ви знаєте, завдяки цьому університету у мене відклалося в голові думка, що вся освіта в Україні таке ж бездарне як тут. Пожалів що взагалі сюди пішов, трата часу і протирання штанів, якщо хочете чинити – подумайте 10 разів, я б розглядав інші универ в місті на клас вище. Коридори стародавні, все розвалюється, фарба відпадає, в килимах на підлозі дірки, цвіль і вічно обригай туалет, смердить варто в радіусі 10 метрів. У кабінетах все в грибках і взимку дико холодно. На кафедрі електроприводу адекватних майже немає, лише б Бабосов заплатив (за інші нічого сказати не можу). Мене не було 2 місяці на парах – ніхто навіть не помітив)) тип звичайна справа) Коротше кажучи, не витрачаючи свій дорогоцінний час, займіться англійським, собою. Вб’єте кілька років життя на вітер, корочка (темболее з метала) нікому і даром не впала. Можливо є сенс тупо купити тут диплом і забути, раптом знадобиться, але знань тут точно не отримаєте як і приємних спогадів …

Я вчився на кафедрі інформаційних технологій і систем, можу сказати наступне: людям, які бажають отримувати знання своєю працею тут не місце. Викладачі в основній масі некомпетентні. Контрольні досить складні, на 4-6 балів написати можна, а вище – тяжко, дуже тяжко.Также, будівля ВНЗ варто пусте, на пари ходять тільки перші курси (і то, з них 30%) Тепер про позитивну сторону: надійний диплом і Дуже, дуже дешева покупка контрольних. Наприклад, на першому курсі модуль (середнє арифметичне яких і є твоя оцінка за предмет) приблизно коштує 200 гривень, що не йде ні в яке порівняння з гірським або ДНУ. Іспитів немає, тільки ось горезвісне середнє арифметичне. Підводячи підсумки, можу сказати, що НметАУ ідеальне місце для людей, яким потрібен чистий і дешевий диплом (наприклад, таких як я), а отримувати практичні знання тут нереально. Щоб було наочніше скажу, що якщо система освіти України в цілому отримує 3 бали з 12, то НметАУ – мінус 23.