Харьковский национальный университет искусств им. И.П. Котляревского (ХНУМ)

Відмінний університет, не без проблем звичайно, але це кращий творчий ВНЗ в країні. Корупція відсутня повністю. Склад викладачів досить сильний. Особливо кістяк кафедри акторської майстерності: Садовський Л.В, Аркадин-Школьник О.О. Рекомендую подивитися спектакль Майстерні 55 (курс Садовського) ‘Ісус Христос – суперзірка’. Такого я ще ніколи не бачив, прекрасна режисура і актори дуже добре працюють. Сам був скептично налаштований, але цей спектакль подарував мені віру в театр. Подивився вже п’ять разів, тепер не пропускаю жодного їх вистави.

Те, що тут педагоги не бігають за кожним і не витирають вам сопелькі (вони і не повинні), ще не означає, що вони низькокваліфіковані фахівці. Якщо ви прагнете отримати знання, навички, досвід, то вам тільки раді і допоможуть не тільки як педагог, а також як і батько. Скільки разів, наприклад, Бевз Марина Володимирівна, організовувала матеріальну допомогу для кожного студента, який потребує! Покажіть мені універ в Україні, в якому немає проблем взагалі? Думаю, не знайдете … А таких педагогів як Жданько О.Н, Бевз М В., Іванова І.Л., Сухленко І.Ю., Черненко В., Яшин А., на лекціях з якими цікаво, пізнавально і результативно , ви навряд чи знайдете і за кордоном.

Абсолютно незрозуміло, чому стільки людей готові вилити відро помиїв на університет, в якому стільки хорошого. В першу чергу, це можливість розвиватися під керівництвом виняткових викладачів: як досвідчених «метрів», так і їх молодих колег. По-друге це можливість вчитися, не заплативши нікому ні копійки; Такий варіант, як «дав декану / куратору грошей і закрив сесію» просто нереальний. Це один з небагатьох вузів міста, де насправді цінують талант і роботу і поважають студентів (більшість викладачів звертається на «ви»). Кого дійсно не люблять, це халтурників і нахаб, які вважають, що їм все повинні і вони царі царів і королі королів. Найчастіше за цим фасадом знаходиться людина, нормально трьох нот зіграти нездатний, і тоді винні всі навколо, згнило все і далі по тексту. А якщо студент щось із себе представляє як професіонал, то вчитися тут йому просто справа нехитра, і допомагають йому все. Так що, «скажи мені, що думаєш про ХНУМ, і я скажу, хто ти».

Єдина консерваторія в Україні, в якій не потрібно платити за вступ і надалі – за виставлення заліків та іспитів. Деканат та навчальна частина працюють виключно в інтересах студентів, які часто навіть флюорографію не можуть без їх нагадування пройти. Концерти проходять мало не кожен день і 90% з них – безкоштовні, а якщо не безкоштовні, то благодійні. На театральному факультеті регулярно ставлять спектаклі, на які вхід теж вільний. Навіть в такий непростий час, коли фінансова підтримка від держави відсутня, адміністрація ВНЗ усіма силами намагається знайти можливість запросити зарубіжних виконавців і диригентів. Плюс до всього вже кілька років у студентів є можливість поїхати вчитися в Іспанію і Португалію за програмою Erasmus + на півроку або рік. Також є безкоштовна школа педпрактики для дітей, в якій є все, як у звичайній музичній школі – спеціальність, хор, сольфеджіо, муз.література.

Хороший університет з професійно підготовленими акторами. Режисурі тут вчитися важко, але зате набутий досвід вартий того. Не думайте, що вам буде легко. Навпаки, легко, значить щось не так, не туди йдете. Чиніть сюди, якщо готові працювати. А працювати для того, щоб стати вивченими людьми своєї професії. Ретельно вибирайте майстра курсу. Краще почекайте рік-два, але поступайте саме до того, кого вважаєте найкращим педагогом. Це ваш вибір. Подивіться всі вистави навчального театру ‘П’ятий поверх’ і вирішуйте. Я вступив до Садовскому і вважаю, що він – та людина, яка не тільки сам вміє, але ще і допомагає досягти того ж, що досяг і він. Ті, хто зараз ображають його, взагалі нічого не тямлять в театрі. Ідіть в кульок, а потім забудьте про професії. У нормальний театр вас не візьмуть! На курсі Садовського своя методологія, він заслужений діяч мистецтв, доцент, завідувач кафедри. Я вважаю, що він засоужіл більшого. Упевнений, що він ще покаже, хто тут Майстер!

Дуже шкода, що останнім часом в навчальному театрі знизилася кількість вистав. Добре, що хоч якість залишається на висоті. ‘Ісус Христос – суперзірка’, ‘Дядя Ваня’ були кращими в цьому році. Але хотілося б, щоб кількість вистав у репертуарі збільшилася. Зараз в афіші можна побачити лише кілька вистав за місяць, раніше їх було більше десяти. Також не вистачає в репертуарі вистав студентів-режисерів. Чи то знизилася якість їх навчання і, відповідно, якість вистав, то їх навмисно не показують. Самі мої улюблені вистави за весь час існування навчального театру – це ‘Чайка’, ‘Злочин і кара’, ‘В ритмі бугі’, ‘Джонатан Лівінгстон’, ‘Три високі жінки’, ‘Ісус Христос – суперзірка’. Сподіваюся, в новому сезоні вистав буде більше. З повагою, Катерина.

Випускниками стають не всі. На незручних збирають зграю і відраховують за профнепридатність. Так відрахували в минулому нинішнього зав. Кафедрою іншого профільного вузу, професора нині. Його досі згадують як непридатного, а він теж назавжди не забув. Так відрахували успішну зараз і далеко не перший рік в Європі концертмейстера, яка закінчила після цього московську консу і аспірантуру, каже, грошей у неї не вистачило, за що і отчіслілі.Тогда як дочка завкафедрою закінчила 2факультета з червоним дипломом, працює в США в клінінгової компанії . Син ще одного і ще однієї заробляють в Європі чим доведеться, далеко не музикою, незважаючи на дипломи. Хвалені аспіранти НЕ вьезжают в ноти концертмейстера, не кажучи вже про зміну тональності, це з неможливого, рівень середніх класів музичної школи, ритм для них недоступний, грати заважає пузо, руки не дістають. Дипломи передають у спадок, автоматично. Діти їх і на іспити не ходять, все автоматом. Дуже зручно для мажорів.